студен
Зареєстрований:
2007-09-04
Кількість пунктів: 28603
Звідки: Антарктика
| | Написано: 27 Травня 2008 15:32 Тема повідомлення: У Жовтневому скоєне подвійне вбивство |
| Жителі села не вірять, що оселя Лідії Магарян згоріла через необережне поводження з вогнем.
Інформацію, надану центром пропаганди ГУ МНС України в Чернігівській області й надруковану у "Нашому слові" 10 травня ц. р., після виходу газети прийшов до редакції спростувати син і брат загиблих у вогні Олег. На його думку, біда сталася через його брата Сергія. Про це говорять й сусіди та односельці покійних.
Родина Магарянів у селі вважалася неблагополучною, хоча нікому зла й не робили. Ліда працювала все життя дояркою у колгоспі. Як мати шістьох дітей, у 50-річному віці пішла на пенсію. Чоловік її Борис теж працював на фермі, а півтора роки тому полишив цей світ.
Діти Магарянів усі дорослі, облаштувалися хто в Одесі, хто на Донбасі. Олег – у Чернігові, а Сергій три тижні тому з’явився у Жовтневому. До цього зробив дві "ходки" у місця позбавлення волі.
Сергій мав сім’ю, однак дружина, не витерпівши, за її словами, постійних знущань і принижень над собою і дітьми, спровадила його. Вона стверджує, що чоловік не пішов просто так, а підпалив хату "на прощання".
Відколи Лідія Магарян поховала чоловіка, захворіла. По лікарнях лежала, однак здоров’я не поверталося. Дочка Алла залишила Одесу, де жила і працювала, й приїхала до неньки. Не секрет, що і Ліда, і її 24-річна донька прикладалися до чарки. Однак пили за свої, ні в кого з односельців нічого не крали і не просили. А з приходом Сергія у родині додалися, окрім випивок, ще й бійки та скандали.
Були вони з самого ранку і того злощасного дня 5 травня.
– Сергій Аллу лаяв за щось, кричав на неї, а тоді ще й у льох закрив, – розповідає сусідка Катерина Васюта. – Алла якось зуміла вибратися, побігла до знайомих і зателефонувала сестрі в Одесу, щоб та вислала їй гроші. Мовляв, як не втече з цього Жовтневого, то Сергій її вб’є.
Цілий день Магаряни сварилися. А пізнього вечора якось раптово і весь одразу запалав їхній будинок. Односельці та сусіди, хто ще не ліг спати, збіглися, аби порятувати житло. Своєї пожежної служби у селі давно нема, а доки з Мени приїхали пожежники, то рятувати, по суті, не було чого: згорів дім і все, що в ньому було.
Очевидці трагедії розказують, що коли вони збіглися гасити пожежу, неподалік хати вбачили Сергія і спитали, чому це він не носить води. Той у відповідь брутально вилаявся і сказав, що нехай горить.
Коли дим і пара розвіялися, у другій кімнаті всі побачили обгорілих Ліду і її доньку. Лежали вони у неприродних позах на підлозі.
– То неправда, що хата загорілася від того, що Алла десь залишила цигарку. І Сергія з палаючого будинку ніхто не витягував, – сказали очевидці. – Жінки хоч і курили, однак були акуратні в цьому – у кожної своя попільничка. І в кімнатах у них завжди був порядок і чистота. А те, що дім був підпалений із середини і у двох місцях, – це точно.
Після пожежі Сергій попросився до сусідів переночувати, але йому відмовили. Правда, Катерина Васюта дала дещо з одягу, бо прийшов чомусь в одних трусах. Спитала, де його одяг, – сказав, що не знає.
– Десь годині о третій ночі до мене постукав Сергій, – розповідає сестра Ліди Єлизавета Кугук. – Бачу, він у чуже вдягнений, я перелякалася: «Щось із матір’ю?» Вона ж постійно хворіла. Сергій сказав, що вже нема матері. І Алли нема. Поховала обох я. Багато односельців прийшли провести їх в останню путь. Усі колишні фермівські працівники прощалися з Лідою. За трунами разом з усіма йшов і Сергій, але на поминанні його не було. Бачили, як чекав транспорту, щоб у Мену поїхати. Ось уже скільки днів не з’являється у селі.
Вадим В’юницький, інспектор державної інспекції цивільної та техногенної безпеки, стверджує, що причина біди – необережне поводження з вогнем. А Василь Ворона, начальник райвідділу внутрішніх справ, теж поділяє цю версію, однак додає, що ця справа ретельно вивчається, а за адміністративне порушення Сергій знаходиться в ізоляторі тимчасового утримання.
Яким би не був фінал розслідування цієї трагедії, життя двох жінок уже не повернути.
Єлизавета Кугук та Олег Магарян упевнені, що їх рідні загинули не випадково. Фото автора
http://nslovo.com/article_569.html
Джерело: Михайленко Раїса, "Наше слово" | |